Історія Парку мініатюр
Історія Парку "Київ в мініатюрі"
Урочисте відкриття парку відбулося 23 червня 2006 року. А ідея створення парку мініатюр зародилася ще в 2000 року, але на жаль одержання дозволів вимагає не одного покоління :). У такий спосіб поки одержували дозволи одні, колектив нашій майстерні прийнявся за утворення ідеї в життя. Це кропітка ручна робота потребуючої вищої майстерності від дизайнерів та майстрів. Перед тим, як починається процес будівництва макетів, робиться детальний фотографічний опис будинку оригіналу. Тільки після цього можна приступати до створення мініатюри. Таким чином на виготовлення всіх 48 макетів пішло майже чотири роки.
Виставленні моделі потребують постійного догляду, так як вони підлягають впливу навколишнього середовища. На протязі всього часу колектив з 20 спеціалістів працює над створенням нових макетів і займається обслуговуванням існуючих моделей.
На цей час населення міні Києва встановлює 700 мешканців і зростає з кожним днем. У міні містечку є свій міні Хрещатик з Майданом Незалежності, а міні Дніпро перетинає чотири головних мости : Московський, Пішохідний, Метро та Південний. У парках та скверах міні Києва розташувались пам’ятники найбільш відомих діячів культури, політики та мистецтва України, а в міжнародному аеропорту „ Бориспіль” приземлились п’ять літаків з різних куточків світу.
Парк став улюбленим місцем не тільки киян та гостей міста Києва, а в останній час сюди приїздять весільні ескорти. Молоді подружжя за деякий час можуть побувати у всіх історичних куточках Києва. Також у парку можна проводити весільні обряди.
Велика лаврська дзвіниця
Над усіма спорудами Києво-Печерської лаври височить Велика лаврська дзвіниця. Побудована вона була у 1731-1745 рр. за проектом архітектора та інженера Йоганна Готфріда Шеделя. На кошти гетьмана Івана Мазепи були придбані матеріали та закладено фундамент, глибина якого складає понад 6 м. На будівництво споруди пішло 5 млн. штук цегли різних розмірів і форм. У будівництві дзвіниці брали участь майстри Києво-Печерської лаври Степан Ковнір, Йосип Рубашевський, Іван Горох та інші. Будівля являє собою восьмигранну чотириярусну вежу висотою 96,5 м. Діаметр основи дзвіниці складає 28 м, товщина стін в нижній частині - 8 м.
Прочитати повністю...Михайлівський Золотоверхий монастир
Відбудова Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві вже стала фактом суспільно-політичного і культурного життя столиці Михайлівський Золотоверхий собор після відновлення.України. Не лишилось жодної газети, жодного журналу, телевізійного каналу, які б не висловилися з цього приводу. Палкі суперечки фахівців і аматорів не раз ставили справу на межу: бути чи не бути. Перебіг подій 1997-1998 років засвідчив однозначно: бути! А за цим усім стоїть справжня проблема: адже національна культурна спадщина українського народу протягом XX століття зазнала страхітливих системних руйнувань. І передусім знищено ті об'єкти, які були віхами Приділ "Входу в Ієрусалим". Заглиблення в материку від дерев'яної конструкції печі №1національної історії, творили ніби каркас духовності українського суспільства. Саме до таких, безперечно, належить київський монастир Святого архістратига Михаїла, названий Золотоверхим.
Прочитати повністю...Видубицький монастир
Видубицький монастир засновано у другій половині ХІ сторіччя сином князя Ярослава Всеволодом. Сучасний ансамбль Видубицького монастиря сформувався наприкінці XVII — на початку XVIII ст. Центр композиції монастиря — Георгіївський собор. На території монастиря також зберіглася Михайлівська церква, споруджена у 1070 — 1088 рр., відновлена у 1766 — 1769 рр., архітектор М. Юрасов.
Прочитати повністю...Золоті ворота
Це одна з найстаріших пам'яток історії, архітектури та фортифікаційної техніки, залишки якої дійшли до нашого часу. Як відомо, Ярослав Мудрий оточив Верхнє місто потужними оборонними укріпленнями, які мали троє воріт. Наймонументальнішими та найпишнішими, що правили одночасно і за головний, парадний в'їзд до Києва, і за фортифікаційну споруду, були Золоті ворота, збудовані одночасно з Софією. Висота проїзної частини сягала 12, а ширина - 6,4 метрів. Проїзд завершував позолочений купол надбрамної церкви. Можливо, саме тому ворота дістали назву "Золоті". Під час розкопок археологи знайшли чимало залишків фресок і уламків смальти.
Прочитати повністю...Собор святої Софії у Києві
Державний архітектурно-історичний заповідник "Софійський музей" міститься в центрі Києва. На території заповідника, площа якого становить 5 гектарів, розташований чудової краси ансамбль пам'яток українського зодчества XI-XVIII століть. Найціннішою спорудою заповідника є Софійський собор - всесвітньовідома пам'ятка архітектури і монументального живопису XI століття. Він велично височить у центрі ансамблю. Київська Русь досягла вершини своєї могутності у часи правління князя Володимира Святославича (978-1015 рр.) та його сина Ярослава Мудрого (1019 - 1054 рр.). У 988 році за князя Володимира Великого на Русі було запроваджено християнство, що мало велике значення для дальшого розвитку феодальних відносин, зміцнення єдності держави, піднесення культури, розширення політичних і культурних зв'язків Київської Русі з Візантією та іншими.
Прочитати повністю...Успенський собор Києво-Печерської лаври
«Велика» церква Богородиці, закладена 1073 р. у Печерському монастирі, стала однією з найвидатніших пам’яток давньоруської архітектури. Вона набула значення програмного твору для цілої епохи. Величезний духовний авторитет Печерського монастиря обумовив те, що його головний храм правив за взірець для багатьох наступних будівель.Незважаючи на численні руйнування, перебудови та майже повне знищення під час вибуху 3 листопада 1941 р., архітектуру Успенського собору було в значній мірі досліджено методами архітектурної археології. Особливо плідними виявилися багаторічні, з 1951 по 1972 роки, дослідження експедиції Держбуду УРСР під керівництвом М.В. Холостенка, в яких брали участь Інститут археології АН УРСР та Академія архітектури УРСР.
Прочитати повністю...Храм Різдва Христового на Подолі
3 трьох ампірних (неокласичних) церков, збудованих Меленським на Подолі в зруйнованих у 1930-тих роках, церква Різдва Христового (1810-14) мала для українців особливе значення. Саме в цій церкві стояла труна з тілом славетного поета Тараса Шевченка від 6 до 8 травня 1861 року, по дорозі до останнього місця спочинку Шевченка біля міста Канева. Коли спускатися на Подол вигнутим і крутим Володимирським спуском, поволі відкривається вигляд на весь Поділ. Церква Різдва Христового, що стояла на розі Олександрівської вулиці і Поштової площі, була видимим кінцем дороги на Поділ з Гори; її ампірна баня позначала початок Подолу.
Прочитати повністю...Національний банк України
Контору Державного комерційного банку в Києві було засновано більше півтора століття тому - 1839 року. Згодом для неї купили великий двоповерховий будинок у стилі ампір на Інститутській вулиці, що належав київському дворянству. Це була вельми вишукана двоповерхова споруда з ефектним восьмиколонним портиком та двома виступами по боках фасаду. Проте рік у рік фінансові операції банку зростали і ставало дедалі очевидніше, що стара будівля вже не може задовольнити потреб контори Держбанку. Вирішено було споруджувати новий сучасний будинок. А долі старого можемо нині хіба що поспівчувати. Як пише український історик Федір Ернст у путівнику "Київ. Провідник", виданому в 1930 році, його було "вкрай зіпсовано - одрізано праве крило і знищено портик".
Прочитати повністю...Андріївська церква
Андріївську церкву часто називають лебединою піснею видатного майстра вітчизняної архітектури Бартоломео Растреллі. Височить вона на одній з круч Старокиївської гори. З її тераси чудово видно древній Поділ, задніпровські далі, нові житлові масиви. Побудовано Андріївську церкву на замовлення імператриці Єлизавети Петрівни. Проект споруди розроблено Б. Растреллі 1748 року, будівельні роботи велися у 1749 — 1754 рр. під керівництвом відомого московського зодчого Івана Мічуріна. У створенні храму брали участь багато спеціалістів Петербурга, Москви, Києва, тому Андріївська церква вважається пам'яткою творчої співдружності російських та українських майстрів. За свою історію церква багато разів ремонтувалася. Вже у перші роки після закінчення будівництва вона була занедбана, оскільки після смерті Єлизавети Петрівни царський двір уже не цікавився київськими будовами. Освячення храму відбулося лише 1767 року.
Прочитати повністю...Національний Театр Опери та Балету
У центрі Києва, там, де пересікаються дві велелюдні столичні магістралі - вулиці Володимирська і Богдана Хмельницького, якраз посередині між золотоверхою Софією і класичною спорудою Національного університету імені Тараса Шевченка, знаходиться будівля, яку поетично назвали храмом муз, архітектурною перлиною Києва. Це - Національна опера України імені Тараса Шевченка. Появі цієї чудової споруди передувала сумна подія: у лютому 1896 р., після ранкової вистави опери "Євгеній Онєгін" П.Чайковського, в одній з гримувальних кімнат сталася пожежа. Вогонь поширився блискавично, і вже за кілька годин від Міського театру, збудованого 1856 р. за проектом архітектора І.Штрома, залишилися обвуглені стіни. Як не дивно, але тоді це був не якийсь винятковий випадок. Тільки за два роки (1889-1891) в Європі і Америці згоріло... 22 театральні приміщення.
Прочитати повністю...